Поздравляем с Днем рождения Алексея Дитятьева! Желаем крепкого здоровья, спортивных побед, неимоверного фарта, профессионального роста и самореализации! Безграничной любви преданных фанатов и счастья в личной жизни!

 
Фамилия, имя

Шарпар Вячеслав

Позиция Центральный полузащитник(опорный)
Дата рождения 1987-06-02 Зеленодольск, Днепропетровская обл.
Воспитанник «Торпедо» Запорожье
Клуб ФК «Рига» Латвия
Гражданство Украина
Рост 190 см
Вес 78 кг

Интервью за 2015-09-01

 

«Не принципово – де ставлять, там і граю»

 

Півзахисник «Волині» В’ячеслав Шарпар розповів друкованому вітчизняному виданню «Український Футбол» про чергове повернення в Луцьк, матч проти «Олімпіка» та нинішнє місце в турнірній таблиці.

 

– В’ячеславе, як цього разу повернулися до Кварцяного?

– А як повертаються? Запропонували, та й повернувся.

 

– Якось дивно виходить: пробули два місяці в «Шерифі», й додому.

– Та чого дивно? У команди було завдання – пробитися до групового етапу Ліги Європи. Натомість ми не подолали кваліфікацію. Отож вирішили з більшістю легіонерів розірвати контракт за обопільною згодою. Домовилися про все, розійшлися. Не бачу в цьому жодних проблем.

 

– Отож ситуація вас не дивує?

– Абсолютно!

 

– Як виник варіант із «хрестоносцями»? Чи попередньо знали, що в Луцьку вас чекають?

– Інших можливостей не було. Кварцяний зразу зателефонував. Отож не було сенсу щось собі підшукувати. До того ж, Луцьк поруч із моїм рідним Рівним, де я мешкаю. Відтак мене все влаштовує.

 

– Судячи з того, що зразу після підписання контракту ви зіграли повністю матч, проблем із підготовкою у вас немає?

– Та це як сказати… Усе-таки трішки пропустив. Три тижні не тренувався. Було ушкодження. До матчу лише чотири-п’ять днів тренувався в загальній групі.

 

– Попри все, відгарували 90 хвилин і забили переможний м’яч…

– Та пощастило мені, що відзначився. Та й загалом поталанило, що матч завершився перемогою.

 

– Отож «прийшов, побачив, переміг» не про вас?

– Повірте, це все – збіг обставин. Головне, що набрали троє очок. Хіба так важливо, хто забив?

 

– Після гри вас хвалив Віталій Володимирович: «Він завжди мені подобався своєю манерою гри. Це універсальний футболіст. У нас всі нападники поки відновлюються, тому я попросив його зіграти нападником. Він усе одно відтягувався назад і мінявся з Кобахідзе. Йому вдалося забити в такому тяжкому матчі». Напевно, приємно чути такі слова від тренера, котрий славиться переважно своєю критикою?

– Та, в принципі, кожному буде приємно. Хоча щодо мене буває й критика. Відтак усе нормально.

 

 

 

– У цьому матчі більше грали на напад. Для вас це характерно?

– Так склалося, що Діденко «зламався». Кварцяний попросив зіграти на його позиції. Мені не принципово. Де ставлять, там і граю.

 

– Упродовж матчу складалося враження, що «Олімпік» задовольняв рахунок 0:0. Відчувалося це на полі?

– Так. Було помітно, що для них хороший результат – нічия. Безумовно, вони вибігали в контратаки. Утім, донеччани особливо не ризикували.

 

– Проти вас грали колишні партнери Гошкодеря та Парцванія, котрі, за словами Кварцяного, по-особливому налаштувалися на матч. Відчували, що за вами полюють?

– Та ні. Хоча розумію хлопців, які намагалися показати себе в очах нового та попереднього тренера.

 

– Принаймні до вечора неділі «Волинь» – на третьому місці. Уже дивилися в турнірну таблицю?

– Думаю, поки рано заглядати до табеля команд.

 

– Коли приїхали в Луцьк, не говорили, які завдання стоять перед командою?

– Конкретної мети немає. Після першого кола подивимося, на якому місці опинилися. Тоді й оцінюватимемо, на що зможемо претендувати. Зараз тяжко на такі теми говорити.

 

– Із огляду на вашу кочівну натуру, запитаю: цей сезон проведете у «Волині»?

– Так. Підписав із клубом повноцінний контракт на один рік.

 

Євген Демян, «Український Футбол» 




Другие интервью
Интервью 2016-01-25
Интервью 2015-12-18