Ігор Когут – Молода надія 12-го туру

В останньому турі саме його влучний удар головою приніс команді Дмитра Михайленка нічию із «Металістом 1925» – 1:1. За сукупністю здобутків ПФЛ разом із проектом Золотий Талант визнала хавбека Молодою надією 12-го туру Другої ліги.

– Ігоре, цей матч із «Металістом 1925» видався найважчим у нинішньому чемпіонаті?

– «Металіст» намагався нас накривати, не давав спокійно розігрувати м’яч. Хоча і з «Дніпром» був тяжкий поєдинок.

– Ви програвали, і тут трапився такий перспективний штрафний. Сергій Кравченко довго «розставляв» вас, як фішки. Він вже як тренер, що грає в команді?

– Ну, як граючий тренер?.. Там взагалі планували інший стандарт, але не так розташувалися, почали перебудовуватися і в підсумку вийшло, що подали і гол. Значить, вірне рішення вийшло.

– Ти спритно забив. На тренуваннях так теж виходило?

– На тренуваннях працюємо над реалізацією, але не завжди вдається.

– Свій перший гол ти забив вже у другому матчі чемпіонату. Швидко адаптувався до другої ліги?

– Після нічиєї й поразки я зрозумів, що і як. Можна сказати, у програному матчі з «Нікополем» я пройшов бойове хрещення другою лігою.

– Багато говорили, що із тої поразки ви зробили висновки, більше такого не повториться, а потім ви вдома програли «Миру». Кошмар?

– Так, така гра…Може розслаблені вийшли, грали погано, але принаймні на нічию награли. А суперник завдав одного удару і виграв матч.

– Ваша команда досвідченіша за «Дніпро», а в таблиці вище вони. Як так?

– Ми втрачали необов’язкові очки. А «Дніпро» – не слабка команда, всі хочуть довести і проявити себе, не бачу в цьому нічого такого.

– Ти саме в «Дніпрі» починав займатися футболом?

– Не зовсім так. У п'ять років тато відвів мене у школу дніпропетровського «Інтера». А до «Дніпра» я перейшов років у 12, так вийшло. Тренер? Там багато було, Чистяков, потім Книш, потім Геращенко.

– Ти провів у чемпіонатах ДЮФЛУ майже сотню матчів, забив 16 м’ячів. Вже тоді грав на позиції центрального півзахисника?

– Ні, спочатку я грав центрального нападника, потім буквально останній рік, два діяв вже у центрі поля.

– В сезоні-2009/10 «Дніпро» позичав тебе запорізькому «Металургу» на матчі фінальної пульки?

– Так, ми там взяли третє місце і бронзові медалі.

– Після закінчення школи без проблем потрапив до команди «Дніпра» U-19?

– Ну, якби Поклонський не очолив цю команду, то навіть не знаю. А так він прийняв її, і взяв мене.

– Минулого року ти вже дебютував в УПЛ. Біда, що спіткала «Дніпро», допомогла молоді, й тобі зокрема?

– Звісно, якби було все добре, то не бачили б цих людей. Велика конкуренція, там іноземці були у складі.

– Дебютний матч з «Волинню» і гол – у пам’яті назавжди?

– Так, запам’ятався цей матч. Знаєте, й досі переглядаю ту гру.

– Ти в центрі поля виходив разом із Кравченком і Політило. Чого навчився в аксакалів насамперед?

– Звісно, грати з такими футболістами – це досвід, хоч-не-хоч, а навчишся чогось. Приміром, швидко приймати рішення.

– Ви з хлопцями заздрили, коли Андрій Шевченко запросив Довбика й Баланюка до збірної?

– Навпаки, раділи.Певна річ, всім туди хотілося потрапити. Але ж потрібно об’єктивно дивитися, якщо ти не тягнеш, то який сенс заздрити.

– Не хотілося, як Баланюк, спробувати сили за кордоном?

– Звісно хотілося, але така ситуація склалася, що не міг нікуди йти.

– Яке враження справила друга ліга після УПЛ?

– Швидкостіменші, дають розвернутися, подивитися, віддати. Є звичайно команди, які можеш легко обіграти, але таких мало.А так доводиться ламати оборону.

Бліц

– Народився у Дніпропетровську.

– Перший тренер Геннадій Михайлович Козьмєнков.

– Подобається англійська Прем’єр-ліга, там багато рівних команд, які претендують на чемпіонство. Проте із клубів симпатизую мадридському «Реалу».

– Мрія? Почути гімн Ліги чемпіонів.

Прес-служба ПФЛ