«Можемо досягти того, до чого прагнемо»

Нападник полтавської «Ворскли», кандидат до національної збірної Юрій Коломоєць розповів прес-службі УПЛ – про настрій, відпустку, літньо-осінню частину Чемпіонату й тактичну схему команди

– Юрію, з яким настроєм ідете у відпустку?

– У хорошому. Вся команда, весь клуб задоволені з того, як ми виступили в Чемпіонаті. Тим паче останні… точніше, крайні матчі провели добре, вигравали.

– До перших чисел січня 2018 полтавці відпочиватимуть. Якщо не секрет, куди маєте намір поїхати?

– Не секрет: 16 числа на 10 днів летимо із сім’єю Сашка Чижова в Емірати. Думаю, цього часу буде достатньо для відпочинку.

– Якби Вам влітку сказали, що за підсумком 19 турів полтавці будуть третіми в таблиці з чотириочковим відривом до четвертого місця – що би Ви подумали?

– Не знаю… Коли я повернувся в Полтаву, вирішив, що маю досягти чогось із цією командою і зобов’язаний докласти всіх зусиль для цього. Вважаю, що за складом, ситуацією в клубі можемо досягти того, до чого прагнемо. Не хочу розкидатися гучними словами, попереду довга турнірна дистанція, проте я вірю в наші сили.

– Однією з головних несподіванок минулих вихідних стала перемога «Ворскли» над «Олімпіком»: здивував не сам виграш, а рахунок (підопічні Санжара мало пропускають). Як сьогодні, «на холодну голову», можна пояснити ті 4:1 на користь гостей?

– Чому конкретно 4:1? (Сміється.) Ми дуже добре провели перший тайм: забили швидкий м’яч, потім, правда, пропустили, але знову швидко повели в рахунку. Взагалі, можна сказати, зіграли на своїх сильних сторонах і слабких суперника. Нас добре підготували до матчу. А в другому таймі грали по результату (не свідомо, але на підсвідомому рівні пам’ятали про рахунок) і досягли ще більшого.

– Більшу частину сезону команда Сачка діяла з одним форвардом, але в листопаді перейшла на іншу тактичну схему, де знайшлося місце і Вам, і Кулачу одночасно. Експеримент увінчався успіхом. Чи означає це, що відтепер «Ворскла» завжди виходитиме на поле з двома нападниками?

– Ну, я не знаю, як ми будемо навесні грати… Навряд чи правильно говорити, що змінили тактику: Влад, із яким мені дуже комфортно грати, діяв на позиції під нападником, при тому, що в ході зустрічі ми з ним постійно мінялися місцями. Інакше кажучи, нашу схему можна так змалювати: коли атакуємо – у нас двоє форвардів, коли обороняємося – хтось зобов’язаний допомагати опорникам.

– Іще трохи про кадри: торік приблизно в такий же час «зелено-білі» пережили великі зміни у складі…

– Є надія, що цього разу все буде добре, і 7 січня зберемося в нинішньому складі. Плюс до нас приєднаються новачки.

– Перші півроку 2017-го Ви провели в Угорщині. Які спогади залишились як від країни, так і від клубу МТК, яки, окрім того, що вилетів із Вищої ліги, мав найнижчу відвідуваність (600 глядачів за матч, за Вікіпедією)?

– У мене, коли чесно, неприємні спогади про той час… Грав не на своїй позиції, не мав порозуміння з тренером… Обіцяли одне, в реальності вийшло інше… І про відвідуваність – це неточні дані: в МТК стадіон на 5000 місць, і на кожному поєдинку він десь наполовину заповнювався. Щонайменше 2000 людей ходили на ігри…