Євген Боровик: «У нас дружний колектив!»

З’ясувалося, що нинішній кіпер криворіжців та екс-воротар «Металіста» не є настільки суворим, як це може здатися на перший погляд…

– Євгене… Як би це сказати, щоби прозвучало м’яко й ви не припинили розмову… Після виграшу в «Дніпра» та нічиєї з «Динамо», чи усвідомлюєте, наскільки велика відповідальність лежить на вас?

– Чого ж ви так ходите колами, не запитуючи прямо? Я, як і всі мої партнери, чую, бачу, що коїться довкола, тому знаю про всі ці змовницькі теорії про «клуби-однокласники»! Розумієте, до чого веду?.. Я взагалі шокований: скільки ще разів нам треба перемогти тих же дніпрян, аби від нас відчепилися?

– Тепер бажано було би зіграти бодай унічию із Харковом… На куражі!

– Жодного куражу в нас немає, адже працюємо, як можемо, без озирання на суперника – чесно. У нас свої завдання, кожен інший клуб ПЛ має свої, до яких мені байдуже. Тому, повертаючись до гри з «Металістом», мало хвилює, якою буде реакція, попри результат, бо все, що можемо, зробимо.

– Недавно в «УФ» виходив доволі великий матеріал зі спробою з’ясувати причини весняного ренесансу в Кривому Розі. Разом із президентом вашого клубу дійшли висновку, що таких три: хороший склад, добра підготовка взимку та доля талану.

– Перші з двох причин приймаю, а третю – навряд чи…

– …Її, до речі, висловив саме п. Лівшиць.

– І все ж: пощастити може одного разу, двічі, але нам же в трьох поєдинках поспіль фартить: чи може таке бути?! Я би назвав ключовим фактором те, як ми попрацювали узимку: мали три складні збори, що й стало вирішальним. А ще у нас дружний колектив!

– Усі так кажуть.

– Але не завжди то правда!

– Іще трохи про виступи «Кривбасу» навесні: спостерігаємо відродження кількох ваших виконавців, на яких усе нині тримається, а саме: Дедечка, Бартуловича, Антонова…

– Що сказати… Наш наставник поводиться з нами по-людськи, маємо з ним цілковите порозуміння, тому…

– До когорти сучасних «стовпів» криворіжців належите й ви: тренер воротарів «Чорноморця» Андрій Глущенко назвав вас одним із найкращих, найталановитіших голкіперів України, мовляв, він не розуміє, чому ви й досі не в збірній… Або чому не склалося в «Арсеналі».

– Дякую Андрієві за похвалу. А щодо кар’єри, то, знаєте, інколи багато чого вирішують додаткові фактори…

– …Наприклад, нахабство: саме цю рису віднайшов у вас той же Глущенко. Мовляв, через це свої сили можете переоцінювати.

– Може, й так… Сам не розумію, чому мене «пішли» з Києва: адже за весь час там не допустив жодного серйозного ляпу, були тільки незначні помилки. Проте, з іншого боку, були ті згадувані «додаткові фактори»: припустімо, колишньому наставнику «канонірів» Леоніду Кучуку не подобалося, коли його підопічні… всміхаються, нібито це не сприяє серйозній підготовці до матчів! А я – людина весела, в мене завжди хороший настрій, я багато жартую. Ну, а коли ми програвали, Кучук завжди нагадував мені про це, як причини невдач… Мій колега Бартулович також веселий чоловік, музику постійно слухає, може, й в нього не склалося аналогічно.

– Давайте перейдемо безпосередньо до наступного матчу: навесні «Металіст» очки здобуває, проте гри не показує.

– Узагалі не маю жодного уявлення про те, як грає Харків.

– ???

– Так: дивлюся матчі інших команд лише напередодні зустрічей із ними, свій вільний час витрачаю корисніше: на сім’ю, дітей… До зустрічі з «Металістом» ми вже три дні готуємося, проте це – переважно фізичні вправи (до речі, в Кривому Розі погодні умови також нелегкі – не такі, правда, як у Києві, проте земля промерзла…), тактичний розбір матимемо в суботу. Тоді вже буду обізнанішим…

Володимир Баняс, «Український футбол»