Поздравляем с Днем рождения Ярослава Мартынюка! Желаем крепкого здоровья, спортивных побед, неимоверного фарта, профессионального роста и самореализации, которые обязательно станут трамплином к будущим великим победам! ! Безграничной любви преданных фанатов и счастья в личной жизни!

Олексій Дитятьєв: «Стежу за «Ворсклою» – тішуся»

 

Інтерв’ю вітчизняного Інтернет-портала «FootballHub» із захисником польської «Краковії» Олексій Дитятьєвим, який поділився своїми враженнями від виступу у Екстракласі та планами на продовження футбольної кар’єри.

 

Україні слід повчитися багатьом процесам у Польщі

– Розкажіть, як виник варіант з «Краковією»?

– Варіант з’явився одразу, після закінчення співпраці з «Карпатами», мої агенти знайшли цей варіант у Польщі. Я зрадів, миттєво приїхав сюди, підписав контракт, а тренер запевнив, що розраховує на мене.

 

– Якщо поріврнювати з УПЛ, який рівень у чемпіонаті Польщі?

– Тут завжди напружена атмосфера. Чесно, я вважаю, що чемпіонат Польщі більш рівний, більш стабільний. У Екстракласі всі команди можуть одна одну обіграти. А по силі – я не смію оцінювати, але вважаю, що тут краще, ніж в Україні.

 

– Проте, якщо брати єврокубки, то там польські команди менш успішні за українські…

– Так, безумовно, у них тільки одна команда грає у Лізі чемпіонів. Але водночас футбол в Польщі дуже розвивається – щодо телетрансляцій, щодо футболістів, чемпіонат стає цікавішим. Гадаю Україні слід повчитися багатьом процесам тут.

 

– Скільки плануєте залишатися у «Краковії»? Чи маєте вже якісь плани?

– Планів немає, поки не розмовляв з тренером. У мене контракт до літа, ще є багато ігор до кінця контракту, поки не можу планувати, але хотілося б залишитися в Польщі і в Європі, вважаю, що тут можна розвиватися.

 

– Багато футболістів з України зараз грають у польській Екстракласі, з ким спілкуєтеся та підтримуєте стосунки?

– Коли грали з «Ягеллонією» розмовляв з Хомченовським і Романчуком. Я з хлопцями приємно поспілкувався, вони теж раді були бачити українця. Ще з Сашком Шевелюхіним говорили, дуже приємний хлопець, грає за «Гурнік» Забже. Я буквально з усіма земляками вже тут познайомився – колись проти них грав, але раніше ми не були знайомі.

 


 

– Напевно, Ваш найбільший товариш у «Краковії» – це Сергій Зеньов?

– Так, хоч є з ким нормально поговорити та повноцінно висловити свою думку. Польською я не можу хлопцям пояснити свою точку зору, тільки англійською. Водночас англійською теж не володію вільно, тому вони не завжди можуть зрозуміти, що я від них хочу. Але щомісяця прогресую та поліпшую знання польської мови.

 

– Наскільки у відсотках оволоділи польською мовою?

– (сміється) відсотків 15, мабуть.

 

– Вистачає лише на тренувальний процес?

– Ні, з цим взагалі проблем немає, я знаю всі потрібні на полі слова. Я розумію усе про що говорять, коли сиджу в компанії, але не можу свою думку висловити польською мовою. Поки що.

 

– Мабуть гірше, ніж програти у дербі «Краковія» – «Вісла», не може бути нічого?

– Напевно я не можу настільки перейнятися цим дербі, як переймаються люди з Кракова, з «Краковії», які довго грають за цей клуб, проте з першого ж дербі я усвідомив, що це дуже важливе протистояння, яке люди дуже серйозно сприймають.

 

– За перемогу у цьому дербі можуть пробачити інші результати?

– Тут не важливо як ти зіграв перше коло або друге – головне, щоб ти у першому колі переміг у дербі та повторив це у другому. «Краковія» – «Вісла» це дуже запекле протистояння, сьогодні матч переривали на півгодини через заворушення і піротехніку. Сподіваюся, наші ультрас нас зараз випустять додому (усміхається)

 

– Приємніше грати за такої атмосфери, ніж за порожніх трибун, як це трапляється в Україні?

– Безумовно, це один з факторів, який мене приваблює у цьому чемпіонаті. Я постійно дивлюся чемпіонат України, напівпорожні трибуни, абсолютно ніякого інтересу у людей до футболу… З іншого боку, це зрозуміло, адже у країні війна, людям не до футболу.

 


 

До «Карпат» прийшли діячі, які усе розвалили та всіх розігнали

– Якщо дивитеся постійно УПЛ, то як вважаєте, чемпіонат росте?

– Складно сказати… Напевно всі команди пристосувалися до нинішньої ситуації у країні та кожна команда розуміє, що можна за нинішніх умов потрапити до єврокубків, тож усі намагаються це зробити. Стежу за «Ворсклою», тішуся, що вони зараз пруть. Василю Вікторовичу [Сачку] – великі вітання! За «Карпатами» стежу – сміюся.

 

– Чому смієтеся, через результати?

– Сміх крізь сльози… Розламати такий колектив, я не знаю скільки треба розуму мати? Прийшли діячі, усе розвалили, усіх розігнали… Зараз Гладкий пішов, Ксьонз. Напевно, найслабших виганяють з команди? Це іронія, звичайно, але така політика цього клубу. Нехай як хочуть, так і роблять.

 

– Ви критично ставитеся до іспанського вектору «Карпат»?

– Ну а як можна не критично ставитися до людей, які замість того аби бодай спробувати, дати шанс старій команді проявити себе, просто з плеча рубають – усіх вигнали, привели своїх іноземців. Іноземець, якщо приходить у клуб, він мусить бути на голову сильніший, а поприходили люди, які не те що на голову не сильніші, а взагалі до рівня чемпіонату України не дотягують. У них завдання стоїть – бронза. Подивимося, як вони її виконають.

 

– Напевно у вас є особисті образи на іспанців?

– Я вам скажу чесно та відверто: я їхав до Львова грати, підписав трирічний контракт, привіз родину, дуже багато речей. Але у мене залишається ще 2,5 роки контракту, а мені кажуть: вибач, але шукай собі новий клуб. Це ж величезні труднощі! Нехай лише я, але ж у мене сім’я, у мене дитина, я приїхав за 1200 кілометрів від мого дому… Вони мені трохи накапостили, що й говорити…(посміхається)

 


 

–  Коли пішли іспанці – зв’язувалися з колишніми партнерами, обговорювали це?

– Вони пішли, а керівництво, яке їх привело, залишилося. Справа не у тренері – він нормальній хлопець, він не винен, що у нього керівники керують усім процесом. Напевно, тому і пішов. Справа у політиці клубу, як вони ведуть свої справи. Протягом скількох років уже триває одне й те саме?

 

– Скажіть відверто, Друді чи Смалійчук керує «Карпатами»?

– Обидва.

– Думаєте, 50 на 50?

– Я не думаю, я знаю.

 

Враження від відеоповторів лише позитивні

– Колись думаєте повернутися до чемпіонату України?

– Безсумнівно, я завжди розглядаю варіанти та хочу грати в Україні. Ситуація, яка склалася – вимушена. До Польщі мене привів випадок. Може це і на краще, зможу спробувати свої сили тут. Але мені шлях тільки до України – я люблю цю країну та хочу грати у чемпіонаті України.

– Згадали про «Ворсклу» та «Карпати», а «Олімпік», ще один ваш колишній клуб? Стежите за ним?

– Авжеж стежу. Ми з Романом Миколайовичем Санжаром постійно спілкуємося, вітаємо один одного зі святами, з перемогами. Я вважаю, що Санжар витискає максимум з команди, щороку нову створює. Успіхи «Олімпіка» – це велика його заслуга.

 

– Що найбільше подобається у Польщі, а що найбільше не подобається?

– Дуже подобається, як люди тут ставляться до футболу, як вони вболівають, як переживають. Ми програли 1:4 «Віслі» – уявляєте, що б з нами було в Україні, якби ми так програли дербі? Тут навпаки, вболівальники плескають, кажуть, що вони з нами до останнього, підтримують, хоча ми зараз не на високому місці. Дуже завзято вболівають тут, це мені дуже подобається. А щодо поганого – тут нічого поганого поки не бачив. Хоча з відеоповторами, які є у чемпіонаті Польщі, нам не щастить. У першій моїй грі за «Краковію» ми зустрічалися з «Лехією» Гданськ, перемогли 1:0, хоча забили тричі. Два голи арбітри скасували після перегляду повторів. Це цікаво, новизна, і у мене лише позитивні враження від повторів, хоча багато наших голів скасували і накапостили з цими повторами. Проте арбітри об’єктивні – переглядають повтор, розбирають епізод, після чого приймають рішення. Це майбутнє, за цим треба йти і Україні в тому числі. Особливо зараз, коли в останньому турі УПЛ жорстко встала проблема арбітрів – вводьте повтори і все буде нормально. 

Шаблієнко Віктор



Другие новости: